четвер, 8 грудня 2016 р.
загадки про книгу
Загадки
Бачить – не бачить,
Чути – не чує,
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.
Часом захоче –
Правди навчає,
Часом жартує –
Всіх звеселяє.
Люба розмова, -
Дай Боже, діти,
З нею довіку
Жити – дружити.
Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартівлива?
Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька –
Книжка та й годі.
* * * * *
Школяре, школяре, я твоя подруга.
Кращого ніколи не знайдеш ти друга.
Ти мене пильнуєш – я тебе навчаю,
Я тебе навчаю та ще й забавляю.
* * * * *
Поле біле, неоране,
Засій на нім зерно чорне.
Хто вміє, той посіє,
А хто знає – відгадає.
* * * * *
Хоч не кущ, а листки маю;
Хоч не свита, але міцно зшита,
І зовусь я: …
* * * * *
Біла білка плиг та плиг
По чорному полі…
Ми без неї не змогли б
Вчитися у школі.
* * * * *
Входять у неї сліпими, а виходять зрячими.
Грамоти не знаю, а весь вік пишу.
Не вмію читати, а весь вік пишу.
Біле поле, чорне насіння,
Хто його сіє, той розуміє.
Без язика, а все скаже.
Така водиця – тільки для письменного годиться.
Чорні, криві, від роду німі.
А стануть вряд – в раз заговорять.
Хто найдальше бачить?
Що в світі найшвидше.
Прислів'я та приказки
Українські прислів’я та приказки про книгу
Без хліба легше прожити, а ніж без книги.
*
Весела книжка – твоя радість.
*
Дім без книги – день без сонця.
*
День без книги, що обід без хліба.
*
З книгою жити – з добром дружити.
*
З книгою подружишся, розуму наберешся.
*
З ручаїв – ріки, з книжок – знання.
*
Знання – сонце, книга-вікно.
*
Золото добувають із землі, а знання – з книжок.
*
Книга – дзеркало життя.
*
Книга – міст у світ знань.
*
Книга – світ, книга - серцю привіт.
*
Книга – твій друг, без неї, як без рук.
*
Книга для дітей, що волога для полів.
*
Книга для розуму, що теплий дощик для посіву.
*
Книга добру навчить, від дурного відверне.
*
Книга корисна, коли її читають.
*
Книга не пряник, а дітей до себе манить.
*
Книга мала, та серцю люба.
*
Книга подібна воді – дорогу проб’є усюди.
*
Книгу читай, розуму набирай.
*
Книги читати - усе знати.
*
Книгу читають не очима, а розумом.
*
Кому книга - розвага, а кому - навчання.
*
Книгу прочитав – на крилах політав.
*
Молодому книга – крила, старому – кийок.
*
Нема розумного сусіда – з книгою поговори.
*
Одна книга тисячі людей навчає.
*
Письменному книжка в руки.
*
Розум без книги, що птах без крил.
*
У домі без книги, як без вікон, темно
Цікаві факти про книги
Цікаві факти про книги
- Найтовстіша у світі книга – англійський
словник, що містить 8600 сторінок.
- Найбільшою книгою у
світі є видана у 1976 році у Денвері, штат Колорадо, США, "Суперкнига”,
розмір якої становить 274 на 307 сантиметрів, а вага – 252кг 600г, яка налічує
300 сторінок.
- Однією з найменших книг є
томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар”, який створив мікромайстер Микола
Сядристий. Книга
складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6
квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем
людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки
безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він
народився.
- Найбільше видання у світі –
це багатотомна збірка "Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900
років”. Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати,
потрібно понад 6 років.
- Перлиною слов’янської
поліграфії вважається книжка "Байки”
І.Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у
1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою
лупи.
- Однією з найбільших
старовинних книг є гігантський атлас вагою 120кг, який знаходиться в Державній
бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110см.
- Стародавні люди писали на
каменях, стінах печер за допомогою малюнків. Це було піктографічне письмо.
- На стінах храму у Фівах
вирізьблено найдавніший літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги,
найбільшої у світі за своїми розмірами – кам’яні аркуші її сягають до сорока
метрів у ширину.
- У давнину існували глиняні
книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили,
загартовували у вогні. Такі книги були важкі і незручні у користуванні.
- У стародавньому Єгипті книги
писали на папірусі. Папірус – болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5 метрів.
Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки, розкладали їх так, щоб край однієї
смужки заходив на край другої. Краї приклеювали. Другий шар тонких смужок
накладали перпендикулярно до першого. Накладені смужки пресували, просушували.
Написану на папірусі книжку згортали в сувій (найдовший сувій має понад 40
метрів довжини). До ХІV століття книги писали на пергаменті (за назвою
м.Пергам, де його вперше виготовили). Пергамент виробляли зі шкіри молодих
телят, ягнят, кіз.
- Писали на пергаменті
чорнилом та різними фарбами. Чорнило робили із сажі, відвару кори вільхи та
дуба. Заголовки, ініціали, великі букви виводили червоною фарбою.
Використовували також охру – світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло.
- Усі рукописні книги
переплітали. Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею,
оксамитом та атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, аби книжки довше зберігалися. Зверху виготовляли срібні
або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали дорогоцінним камінням, перлами.
- Припускають, що першим почав
відливати металеві букви (з них складають слова, зі слів – рядки, з рядків -
сторінки) німець Йоганн Гуттенберг, який жив у місті Майнці в середині ХV століття.
- Нещодавно стало відомо, що
китаєць Бі Шен ще в ХІ столітті друкував книги з форм, складених з окремих
ієрогліфів.
- Перша друкована книга
"Львівський апостол” в Україні з’явилася у 1574 році. Її надрукував Іван
Федоров, який випередив іноземних майстрів, так як винайшов спосіб друкування
тексту двома фарбами одразу.
- Слов’янська писемність
виникла у ІХ столітті. Було створено дві азбуки: "глаголицю” ("глагол” -
писати) та "кирилицю” (на честь її автора Кирила).
- Перша бібліотека виникла майже 8000 років
тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою
тонкої палички, яка називалась клин і спосіб письма називався клинопис. Дощечки
випалювались, а найцінніші з них вміщувались у спеціальні конверти з глини, щоб
не псувалися. Археологи знайшли тисячі таких дощечок, які зберігалися в палацах
і були розсортовані в залежності від їх тематики.
- Бібліотеки Давнього Єгипту знаходились у
храмах. Їх охороняли священники. Єгиптяни писали на папірусі, який потім
згортали в рулон навколо палиці з наконечником і зберігали у скринях або на
полицях.
- Найзнаменитіша була бібліотека в
Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися
понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і
описані в каталогах.
- Давні римляни першими здогадалися
будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті
вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима
спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали
величезні колекції книг для себе. До четвертого століття в Римі існувало 28
публічних бібліотек.
- На початку нашої ери бібліотеки стали
невід’ємною частиною церков і монастирів. Ченці читали і переписували книги і
багато бібліотек підтримувалось завдяки їх зусиллям.
- Наприкінці періоду середньовіччя, коли
були побудовані величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при
соборах. Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа,
Флоренції славилися своїми колекціями "прикутих” книг. Книги було так важко
робити, що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути крадіжки.
- З 1400 року Університет в Оксфорді почав
збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська бібліотека – найбільша серед
університетських бібліотек.* Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо
сьогодні, існують всього 100 років.
- Перша бібліотека на Русі була
створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в XІ столітті.
- Одна з найбільших бібліотек
світу – Національна бібліотека конгресу США, яка заснована у 1800 році. Її
книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.
- Найменша у світі бібліотека
розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.
- Найбільша бібліотека в
Україні – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, заснована в 1714
році.
словник, що містить 8600 сторінок.
світі є видана у 1976 році у Денвері, штат Колорадо, США, "Суперкнига”,
розмір якої становить 274 на 307 сантиметрів, а вага – 252кг 600г, яка налічує
300 сторінок.
томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар”, який створив мікромайстер Микола
Сядристий. Книга
складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6
квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем
людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки
безсмертника. На обкладинці – портрет поета та зображення хати, де він
народився.
це багатотомна збірка "Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900
років”. Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати,
потрібно понад 6 років.
поліграфії вважається книжка "Байки”
І.Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у
1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою
лупи.
старовинних книг є гігантський атлас вагою 120кг, який знаходиться в Державній
бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110см.
каменях, стінах печер за допомогою малюнків. Це було піктографічне письмо.
вирізьблено найдавніший літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги,
найбільшої у світі за своїми розмірами – кам’яні аркуші її сягають до сорока
метрів у ширину.
книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили,
загартовували у вогні. Такі книги були важкі і незручні у користуванні.
писали на папірусі. Папірус – болотяна рослина зі стеблом висотою 4-5 метрів.
Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки, розкладали їх так, щоб край однієї
смужки заходив на край другої. Краї приклеювали. Другий шар тонких смужок
накладали перпендикулярно до першого. Накладені смужки пресували, просушували.
Написану на папірусі книжку згортали в сувій (найдовший сувій має понад 40
метрів довжини). До ХІV століття книги писали на пергаменті (за назвою
м.Пергам, де його вперше виготовили). Пергамент виробляли зі шкіри молодих
телят, ягнят, кіз.
чорнилом та різними фарбами. Чорнило робили із сажі, відвару кори вільхи та
дуба. Заголовки, ініціали, великі букви виводили червоною фарбою.
Використовували також охру – світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло.
переплітали. Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею,
оксамитом та атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, аби книжки довше зберігалися. Зверху виготовляли срібні
або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали дорогоцінним камінням, перлами.
відливати металеві букви (з них складають слова, зі слів – рядки, з рядків -
сторінки) німець Йоганн Гуттенберг, який жив у місті Майнці в середині ХV століття.
китаєць Бі Шен ще в ХІ столітті друкував книги з форм, складених з окремих
ієрогліфів.
"Львівський апостол” в Україні з’явилася у 1574 році. Її надрукував Іван
Федоров, який випередив іноземних майстрів, так як винайшов спосіб друкування
тексту двома фарбами одразу.
виникла у ІХ столітті. Було створено дві азбуки: "глаголицю” ("глагол” -
писати) та "кирилицю” (на честь її автора Кирила).
тому. Мешканці Давньої Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою
тонкої палички, яка називалась клин і спосіб письма називався клинопис. Дощечки
випалювались, а найцінніші з них вміщувались у спеціальні конверти з глини, щоб
не псувалися. Археологи знайшли тисячі таких дощечок, які зберігалися в палацах
і були розсортовані в залежності від їх тематики.
храмах. Їх охороняли священники. Єгиптяни писали на папірусі, який потім
згортали в рулон навколо палиці з наконечником і зберігали у скринях або на
полицях.
Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися
понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і
описані в каталогах.
будувати публічні бібліотеки. Юлій Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті
вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима
спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали
величезні колекції книг для себе. До четвертого століття в Римі існувало 28
публічних бібліотек.
невід’ємною частиною церков і монастирів. Ченці читали і переписували книги і
багато бібліотек підтримувалось завдяки їх зусиллям.
були побудовані величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при
соборах. Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа,
Флоренції славилися своїми колекціями "прикутих” книг. Книги було так важко
робити, що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути крадіжки.
збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська бібліотека – найбільша серед
університетських бібліотек.* Публічні бібліотеки, якими ми їх знаємо
сьогодні, існують всього 100 років.
створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в XІ столітті.
світу – Національна бібліотека конгресу США, яка заснована у 1800 році. Її
книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.
розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.
Україні – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського, заснована в 1714
році.
вірші про книгу
вірші про книгу
Леся Вознюк
Сумувала книжечка
У бібліотеці
угорі високо
книжечка стояла
сумно й одиноко.
Прибігали дітки
чемні невеличкі,
не могли дістатись
верхньої полички.
Книжечка просила
тихо і печально:
— Прочитайте, дітки,
я така повчальна,
і така цікава,
для усіх згоджуся…
Раптом опинилась
у руках Катрусі.
Втішилися книжка
і мале дівчатко,
що в бібліотеку
завітало з татком
угорі високо
книжечка стояла
сумно й одиноко.
Прибігали дітки
чемні невеличкі,
не могли дістатись
верхньої полички.
Книжечка просила
тихо і печально:
— Прочитайте, дітки,
я така повчальна,
і така цікава,
для усіх згоджуся…
Раптом опинилась
у руках Катрусі.
Втішилися книжка
і мале дівчатко,
що в бібліотеку
завітало з татком
Леонід Глібов
Бачить- не бачить
Чути — не чує,
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.
Часом захоче —
Правди навчає;
Іноді бреше,
Всіх звеселяє.
Люба розмова, —
Будемо, діти,
З нею довіку
Жити — дружити
Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартовлива?
Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька —
Книжка та й годі.
Валентин Бичко
Буквар
Моя Україна
Моя Україна
Одна є країна і
двох не буває ,
Де мову шанують
І пісні співають.
Де сірі лелеки
У небі літають .
Де мир завжди й
спокій,
Війни де не
знають.
Люблю Україну
Де буйні козаки
Країну хистили ,
Лишали всі знаки.
Де мами дітей
своїх народили ,
А тата їх спокій
й життя захистили .
Підписатися на:
Дописи (Atom)